1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пронизливий

прони́зливий

-а, -е.

1》 Який, проникаючи крізь одяг, викликає неприємні фізичні відчуття (про вітер, холод і т. ін.); діткливий.

2》 перен. Пильний, проникливий (про очі, погляд, і т. ін.).

|| Якому властива проникливість, здатність швидко помічати що-небудь (про людину).

|| Характерний для такої людини.

3》 перен. Який різко наповнює звуками повітря, простір і т. ін.

|| Який проймає тіло або його частини (про біль).

|| Який прохоплюється у свідомості (про думку, здогад і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизливий — пронизливий чи проникливий? Прикметник пронизливий використовують для характеристики природних явищ, які викликають неприємні фізичні відчуття. Пронизливими, такими, що проймають, бувають вітер, холод. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. пронизливий — прони́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пронизливий — (крик) різкий, ДИКИЙ, ІД. роздери-душу-крик; (біль) гострий; (зір) ПРОНИКЛИВИЙ, о. гостроколючий; (вітер) дошкульний, пронизуватий, д. проймаючий. Словник синонімів Караванського
  4. пронизливий — див. голосний Словник синонімів Вусика
  5. пронизливий — [пронизлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. пронизливий — ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який, проникаючи крізь одяг, викликає неприємні фізичні відчуття (про вітер, холод і т. ін.); дуже сильний. Лувичка вдарив плечем у надвірні двері. Вітер і вогкий пронизливий сніг увірвалися в помешкання (І. Словник української мови у 20 томах
  7. пронизливий — ПИ́ЛЬНИЙ (про погляд, очі — дуже уважний, насторожений), ЗІРКИ́Й, ПРОНИ́КЛИВИЙ, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ, ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст. Словник синонімів української мови
  8. пронизливий — ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який, проникаючи крізь одяг, викликає неприємні фізичні відчуття (про вітер, холод і т. ін.); проймаючий. Лувичка вдарив плечем у надвірні двері. Вітер і вогкий пронизливий сніг увірвалися в помешкання (Мик. Словник української мови в 11 томах