проорювати
проо́рювати
-юю, -юєш, недок., проорати, -рю, -реш, док., перех.
1》 Прокладати борозну під час оранки.
|| також неперех., перен., рідко. Утворювати сліди, смуги і т. ін. чим-небудь твердим на м'якому.
2》 тільки док. Орати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проорювати — проо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проорювати — ПРОО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРООРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., що. 1. Прокладати борозну при оранці. На хвилях морських не залишиш сліду, На воді не проореш тривкої межі... (Л. Первомайський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- проорювати — ПРОО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРООРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., перех. 1. Прокладати борозну при оранці. На хвилях морських не залишиш сліду, На воді не проореш тривкої межі… (Перв., II, 1958, 92); *Образно. Словник української мови в 11 томах