пропалий
пропа́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до пропасти.
|| у знач. ім. пропале, -лого, с. Те саме, що пропажа 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропалий — пропа́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пропалий — ПРОПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пропа́сти. Поки що усмішки на юнацьких обличчях [студентів] і жарти на вустах, а її розпалена материнська уява вже бачить їх в крові, на операційних столах, вже це йдуть повз неї то вбиті, то поранені... Словник української мови у 20 томах
- пропалий — ПРОПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропа́сти. Про пропалий міх із кукурудзою перестали говорити (Коб., III, 1956, 477); Поки що усмішки на юнацьких обличчях [студентів] і жарти на вустах, а її розпалена материнська уява вже бачить їх в крові... Словник української мови в 11 томах
- пропалий — Пропалий, -а, -е Пропавшій. Словник української мови Грінченка