1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пропажа

пропа́жа

-і, ж.

1》 Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь.

2》 Той, хто пропав, зник, або те, що пропало, зникло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропажа — пропа́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропажа — (кого) зникнення, (чого) запропащення. Словник синонімів Караванського
  3. пропажа — Згуба, загуба, зник, заник Словник чужослів Павло Штепа
  4. пропажа — ПРОПА́ЖА, і, ж. 1. Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь. Аж тут і мій господар, той, що у нього пропажа, протискається, приходить (І. Франко); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (О. Словник української мови у 20 томах
  5. пропажа — ПРОПА́ЖА, і, ж. 1. Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь. Аж тут і мій господар, той, що у нього пропажа, протискається, приходить (Фр., II, 1950, 17); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (Ковінька, Кутя.., 1960, 32). Словник української мови в 11 томах