1. Великий тлумачний словник сучасної мови

простакуватий

простакува́тий

-а, -е.

1》 Простодушний, нелукавий, трохи наївний.

|| Розумово обмежений; недалекий.

2》 Який має нічим не примітну, ординарну зовнішність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простакуватий — простакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. простакуватий — див. дурний; скромний Словник синонімів Вусика
  3. простакуватий — ПРОСТАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Простодушний, нелукавий, трохи наївний. Відрізнювався [відрізнявся] він [К. Соленик] від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою і наївною аж до глупоти... Словник української мови у 20 томах
  4. простакуватий — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини). Словник синонімів української мови
  5. простакуватий — ПРОСТАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Простодушний, нелукавий, трохи наївний. Відрізнювався [відрізнявся] він [К. Соленик] від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою і наївною аж до глупоти... Словник української мови в 11 томах