1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прощання

проща́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. прощатися 1).

|| Слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням. Час прощання.

2》 перен. Розставання з чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощання — проща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прощання — ПРОЩА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. проща́тися 1. Хазяїн розщитав.. Трохима і.. при прощанні дав йому аж сто рублів (Г. Квітка-Основ'яненко); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... Словник української мови у 20 томах
  3. прощання — ПРОЩА́ННЯ, РОЗСТАВА́ННЯ, РОЗСТАННЯ, РОЗЛУ́КА, РОЗЛУЧА́ННЯ рідше, ПРОЩА́Й у знач. ім., розм. Тихенько вийшов (священик), кивнув мовчки всім на прощання (І. Багряний); Не хочеться переривати оцю чудесну годину розставання з рідним містом (В. Словник синонімів української мови
  4. прощання — Проща́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прощання — Проща́ння, -ня с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв. Словник української мови Грінченка