проіснувати

проіснува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час.

2》 Пробути живим якийсь час.

|| Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проіснувати — проіснува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. М. П. Старицький, залишившись з групою молодих акторів, .. завзято працював і показав себе прекрасним режисером. Словник української мови у 20 томах
  3. проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. Заявили [хуторяни] в один голос, щоб їм дозволили організувати степову комуну, яка, проте, довго не проіснувала (Тют., Вир, 1964, 173); М. Словник української мови в 11 томах