проіснувати
проіснува́ти
-ую, -уєш, док.
1》 Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час.
2》 Пробути живим якийсь час.
|| Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проіснувати — проіснува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. М. П. Старицький, залишившись з групою молодих акторів, .. завзято працював і показав себе прекрасним режисером. Словник української мови у 20 томах
- проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. Заявили [хуторяни] в один голос, щоб їм дозволили організувати степову комуну, яка, проте, довго не проіснувала (Тют., Вир, 1964, 173); М. Словник української мови в 11 томах