пручання

пруча́ння

-я, с.

Дія за знач. пручатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пручання — пруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пручання — ПРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пруча́тися. Стражник з жахом пручався, одбивався, а пручання се запалювало людям очі диким, лютим гнівом (В. Словник української мови у 20 томах