пустиння
пусти́ння
-я, с., рідко.
1》 Пустир, рустка.
2》 Занедбане обійстя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустиння — Пусти́ння, -ня с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86. Словник української мови Грінченка