1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пустище

пу́стище

-а, с.

Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустище — пу́стище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пустище — ПУ́СТИЩЕ, а, с. Незаселена, пооброблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (А. Калин); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (О. Словник української мови у 20 томах
  3. пустище — ПУСТИ́Р (незаселена, незабудована ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУ́СТИЩЕ, ПУСТИРИ́ЩЕ розм., ПУСТИ́НЯ діал. Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (М. Шеремет); Садили ці крислаті деревця на пустці (В. Словник синонімів української мови