1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підбавляти

підбавля́ти

-яю, -яєш, недок., підбавити, -влю, -виш; мн. підбавлять; док., перех., розм.

Додавати, добавляти до кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбавляти — підбавля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підбавляти — ПІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. підба́влять; док., кого, що, розм. Додавати, добавляти у додаток до кого-, чого-небудь. В'язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян. Словник української мови у 20 томах
  3. підбавляти — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підбавляти — ПІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. підба́влять; док., перех., розм. Додавати, добавляти у додаток до кого-, чого-небудь. В’язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян. Словник української мови в 11 томах