підгулювати
підгу́лювати
-юю, -юєш, недок., підгуляти, -яю, -яєш, док., розм.
1》 П'яніти від випивки.
2》 Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).
3》 тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгулювати — підгу́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підгулювати — див. перелюбствувати; пиячити Словник синонімів Вусика
- підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П'яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). Словник української мови у 20 томах
- підгулювати — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Словник синонімів української мови
- підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П’яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис, 1864, № 11751). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). Словник української мови в 11 томах