1. Словник української мови в 11 томах

підгулювати

ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

1. П’яніти від випивки.

Підгуляв, що й з копитів збився (Номис, 1864, № 11751).

2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).

Однолітка з дівчатами класу, вона, проте, раніше за них розквітла, ..і хлопці з класу казали, що вона вже й підгулює (Гончар, Тронка, 1963, 39).

3. тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим.

— Клуб у нас, Степане Федоровичу, оця куркульська повітка, трохи підгуляв, — скаржився Нечай у перервах від репетицій (Ле, В снопі.., 1960, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгулювати — підгу́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підгулювати — див. перелюбствувати; пиячити Словник синонімів Вусика
  3. підгулювати — -юю, -юєш, недок., підгуляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 П'яніти від випивки. 2》 Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). 3》 тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П'яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. підгулювати — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Словник синонімів української мови