підгулювати

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгулювати — підгу́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підгулювати — див. перелюбствувати; пиячити Словник синонімів Вусика
  3. підгулювати — -юю, -юєш, недок., підгуляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 П'яніти від випивки. 2》 Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). 3》 тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П'яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П’яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис, 1864, № 11751). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). Словник української мови в 11 томах