1. Великий тлумачний словник сучасної мови

піддавати

піддава́ти

-аю, -аєш, недок., піддати, -ам, -аси, док.

1》 перех. Допомагати кому-небудь піднімати щось важке.

|| Підштовхувати кого-, що-небудь, зрушуючи з місця або пришвидшуючи рух.

2》 перех., чому. Впливати, діяти чим-небудь на когось, щось з метою поліпшення, вдосконалення.

|| Заподіювати проти кого-небудь щось лихе (бити, мордувати і т. ін.).

|| у сполуч. з ім. обміркування, аналіз і т. ін. Досліджувати, перевіряючи, обмірковуючи що-небудь. Піддавати арештові. Піддавати критиці. Піддавати сумніву.

3》 перех. і неперех., чим, розм. Ударяючи чим-небудь, бити (звичайно знизу вгору).

4》 перех., чого, розм. Класти, сипати, лити і т. ін. на додаток до чого-небудь; додавати, добавляти.

|| Збільшувати, посилювати, робити відчутнішим що-небудь.

|| Вставляти в розмову, обговорення і т. ін. свої слова, думки, міркування.

|| перев. зі сл. вогонь, жар, запал, охота, пар і т. ін., перен. Спонукувати кого-небудь до інтенсивнішої дії.

5》 перех., розм., рідко. Таємно віддавати.

6》 розм. Багато пити спиртного, напиватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддавати — піддава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піддавати — (тягар) завдавати; (на додачу) додавати, добавляти; (крок) наддавати; (жару) підкидати; (слово) підказувати, (ідею) подавати, висловлювати; (тортурам) ІД. мордувати, катувати, брати на тортури, (аналізі) аналізувати, (критиці) критикувати, (обробці) обробляти, (газації) газувати і т. д. за моделем. Словник синонімів Караванського
  3. піддавати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  4. піддавати — ПІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПІДДА́ТИ, а́м, аси́, док. 1. що. Допомагати кому-небудь піднімати щось важке. Марія ще раніш схопила мішок, ніхто й не піддавав їй, і до воза побігла (А. Словник української мови у 20 томах
  5. піддавати — піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т. ін.) кому і без додатка. Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, виклика́ти, посилювати запал у когось і т. ін. Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Фразеологічний словник української мови
  6. піддавати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  7. піддавати — ПІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПІДДА́ТИ, а́м, аси́, док. 1. перех. Допомагати кому-небудь піднімати щось важке. Марія ще раніш схопила мішок, ніхто й не піддавав їй, і до воза побігла (Головко, II, 1957, 40); Франка вхопила в неї з рук в’язанку снопів... Словник української мови в 11 томах