підкорятися
підкоря́тися
-яюся, -яєшся і рідко підкорюватися, -ююся, -юєшся, недок., підкоритися, -корюся, -коришся, док.
1》 Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря.
|| Діяти за чиїм-небудь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням.
|| Перебувати під впливом кого-небудь або під дією чогось; визнавати чию-небудь волю або якусь силу і т. ін.
|| Бути враженим, захопленим чим-небудь або діяти згідно з чим-небудь усталеним.
2》 тільки недок. Пас. до підкоряти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкорятися — підкоря́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- підкорятися — див. коритися; піддобрюватися Словник синонімів Вусика
- підкорятися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ПІДКО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКОРИ́ТИСЯ, корю́ся, ко́ришся, док. 1. Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря. Русь була й не одинока. Словник української мови у 20 томах
- підкорятися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
- підкорятися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ПІДКО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКОРИ́ТИСЯ, корю́ся, ко́ришся, док. 1. Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря. Русь була й не одинока. Словник української мови в 11 томах