підмінити

підміни́ти

див. підмінювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмінити — підміни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмінити — ПІДМІНИ́ТИ див. підмі́нювати. Словник української мови у 20 томах
  3. підмінити — як (мов, ні́би і т. ін.) хто підміни́в кого. Хто-небудь змінився, став зовсім іншим. — Розумієте, Тарасе Демидовичу, моїх учнів ніби хто підмінив. Ваш патефон подіяв магічно (Ю. Фразеологічний словник української мови
  4. підмінити — ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Словник синонімів української мови
  5. підмінити — ПІДМІНИ́ТИ див. підмі́нювати. Словник української мови в 11 томах