1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підмінний

підмі́нний

-а, -е.

Який підмінює кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмінний — підмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підмінний — ПІДМІ́ННИЙ, а, е. Який підмінює кого-небудь на роботі, беручи на себе його обов'язки. Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (І. Словник української мови у 20 томах
  3. підмінний — ПІДМІ́ННИЙ, а, е. Який підмінює кого-, що-небудь. Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (Вол., Місячне срібло, 1961, 259). Словник української мови в 11 томах