підпільниця
підпі́льниця
-і.
Жін. до підпільник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпільниця — підпі́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з'явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Л. Смілянський); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний... Словник української мови у 20 томах
- підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з’явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Сміл., Сад, 1952, 238); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний... Словник української мови в 11 томах