підпільниця
ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до підпі́льник.
Коли б хтось з її знайомих з'явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Л. Смілянський);
Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний Ю. Смоличем з любов'ю. Катря – дисциплінована підпільниця, яка вміє переборювати всі труднощі (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпільниця — підпі́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- підпільниця — -і. Жін. до підпільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з’явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Сміл., Сад, 1952, 238); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний... Словник української мови в 11 томах