1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ревун

реву́н

-а, ч.

1》 розм. Той, хто багато і часто реве, плаче.

2》 мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена.

3》 Велика широконоса мавпа родини цебусових; має дуже гучний голос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревун — реву́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ревун — див. крикливий; плаксивий Словник синонімів Вусика
  3. ревун — РЕВУ́Н, а́, ч. 1. розм. Той, хто багато й часто реве, плаче. – Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І Бог зна ще як взивають! (Леся Українка). 2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Словник української мови у 20 томах
  4. ревун — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
  5. ревун — РЕВУ́Н, а, ч. 1. розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. — Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І бог зна ще як взивають! (Л. Укр., IV, 1954, 151). 2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Словник української мови в 11 томах