ремінчик

ремі́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до ремінь 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремінчик — ремі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах
  4. ремінчик — Ремінчик, -ка м. ум. отъ ремінь. Словник української мови Грінченка