ремінчик
ремі́нчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до ремінь 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ремінчик — ремі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю. Словник української мови у 20 томах
- ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах
- ремінчик — Ремінчик, -ка м. ум. отъ ремінь. Словник української мови Грінченка