1. Словник української мови Грінченка

ремінчик

Ремінчик, -ка

м. ум. отъ ремінь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремінчик — ремі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ремінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до ремінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах