риштунок
ришту́нок
-нку, ч.
1》 збірн., заст. Спорядження (у 2, 3 знач.).
2》 буд., рідко. Те саме, що риштовання 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риштунок — ришту́нок іменник чоловічого роду спорядження; риштування збірн. Орфографічний словник української мови
- риштунок — Спорядження, припас, припаси, жм. причандалля; Р. риштовання. Словник синонімів Караванського
- риштунок — РИШТУ́НОК, нку, ч. 1. збірн., заст. Спорядження (у 2, 3 знач.). Тарас їде вулицею Умані. Спис і шабля, дорожня баклага при сідлі, похідний горщик з саламахою, порохові набої... Словник української мови у 20 томах
- риштунок — Зброя, озброєння Словник застарілих та маловживаних слів
- риштунок — РИШТУ́НОК, нку, ч. 1. збірн., заст. Спорядження (у 2, 3 знач.). Тарас їде вулицею Умані. Спис і шабля, дорожня баклага при сідлі, похідний горщик з саламахою, порохові набої... Словник української мови в 11 томах
- риштунок — Риштунок, -нку м. Вооруженіе, доспѣхи. Народ.... при всім воєннім риштунку. Стор. II. 164. Словник української мови Грінченка