1. Великий тлумачний словник сучасної мови

родоплемінний

родоплемінни́й

-а, -е, іст.

Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родоплемінний — родоплемінни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. родоплемінний — РОДОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, іст. Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.). Сім'ї родових старійшин, племінних вождів і жерців захоплювали найкращі ділянки землі і перетворювалися в багату родоплемінну знать (з навч. літ.); Родоплемінна група. Словник української мови у 20 томах
  3. родоплемінний — РОДОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, іст. Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.). Сім’ї родових старійшин, племінних вождів і жерців захоплювали найкращі ділянки землі і перетворювалися в багату родоплемінну знать (Іст. Словник української мови в 11 томах