1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбещений

розбе́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбестити.

2》 у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками.

|| Який виражає моральну зіпсованість.

|| у знач. ім. розбещений, -ного, ч.; розбещена, -ної, ж. Морально зіпсована людина.

3》 у знач. прикм. Недисциплінований, свавільний внаслідок чийогось потурання; розпущений.

|| Яким не можна управляти, якого не можна приборкати; нестримний.

|| Зіпсований надмірною увагою з чийогось боку; неслухняний, вередливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбещений — (який ігнорує правила пристойності) розпущений, (надмірно) розпещений, (виявляє це бурхливо) розгнузданий, свавільний, зневажл. розперезаний. Словник синонімів Полюги
  2. розбещений — розбе́щений 1 дієприкметник від: розбе́стити розбе́щений 2 прикметник морально зіпсований; недисциплінований Орфографічний словник української мови
  3. розбещений — (морально) зіпсований, аморальний, с. РОЗПУСНИЙ; (учень) недисциплінований, неслухняний, РОЗПЕРЕЗАНИЙ, розгнузданий. Словник синонімів Караванського
  4. розбещений — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  5. розбещений — РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбе́стити. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Ірина Вільде); При кожній нагоді втовкмачувала [Шаукен] чоловікові, що дівчина розбещена, що вона ледащиця... Словник української мови у 20 томах
  6. розбещений — РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Словник синонімів української мови
  7. розбещений — Розбе́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розбещений — РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбе́стити. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Вільде, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах
  9. розбещений — Розбещений, -а, -е Распущенный, разбалованный. Словник української мови Грінченка