1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбишацтво

розбиша́цтво

-а, с.

1》 Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій.

2》 збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбишацтво — розбиша́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбишацтво — РОЗБИША́ЦТВО, а, с., розм. 1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. [Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися на це нечуване розбишацтво, і комендант, як бачите... Словник української мови у 20 томах
  3. розбишацтво — РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. Словник синонімів української мови
  4. розбишацтво — Розбиша́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбишацтво — РОЗБИША́ЦТВО, а, с. 1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. [Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися на це нечуване розбишацтво, і комендант, як бачите... Словник української мови в 11 томах
  6. розбишацтво — Розбишацтво, -ва с. Разбойничество. Словник української мови Грінченка