1. Словник синонімів української мови

розбишацтво

РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. За Дніпра скривавлену воду, За наруги ясних наших зір, За розбої, за кривду народу Нам заплатить кровію звір (М. Рильський); — Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (В. Королович); — Навіщо ото ви взяли в Київ сокиру?.. — Та то Лекерія Петрівна хотіла в дорозі пуститься при нагоді на розбишацтво! — сміявся Масюк (І. Нечуй-Левицький); Згадав він, ..як спорив в харцизтві з буйними вітрами (М. Костомаров); — Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич). — Пор. бандити́зм, 1. грабі́ж.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбишацтво — розбиша́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбишацтво — -а, с. 1》 Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. 2》 збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбишацтво — РОЗБИША́ЦТВО, а, с., розм. 1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. [Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися на це нечуване розбишацтво, і комендант, як бачите... Словник української мови у 20 томах
  4. розбишацтво — Розбиша́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбишацтво — РОЗБИША́ЦТВО, а, с. 1. Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. [Марк:] Я з Габріелем ходив до коменданта міста жалітися на це нечуване розбишацтво, і комендант, як бачите... Словник української мови в 11 томах
  6. розбишацтво — Розбишацтво, -ва с. Разбойничество. Словник української мови Грінченка