1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбігатися

I розб`ігатися-аюся, -аєшся, док., розм.

Почати багато бігати.

II розбіг`атися-аюся, -аєшся, недок., розбігтися, -біжуся, -біжишся, док.

1》 Дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в різні боки, місця (про всіх чи багатьох).

|| Бігти в різні боки, тікаючи від кого-, чого-небудь.

2》 Вирушаючи куди-небудь, кидати місце своєї роботи, свого проживання і т. ін. (про всіх чи багатьох).

|| розм. Не бути, не жити разом (про подружжя).

3》 Швидко розходитися звідкись, від чого-небудь у різні боки.

|| Поширюватися, розповсюджуватися.

|| Розсіюватися, ставати негустим, рідким (про туман, хмари і т. ін.).

|| Поширюватися (про чутку).

4》 Розгалужуватися в різних напрямах (про шлях, річку і т. ін.).

|| Простягатися далеко вперед у різних напрямах.

|| Бути рідко розміщеним на великій території.

5》 Бігти, поступово набираючи швидкість; розганятися.

6》 Бути неоднаковим з чим-небудь, відрізнятися від чогось змістом, формою і т. ін.

7》 Швидко переходити з одного об'єкта на інший, не зупиняючись, не зосереджуючись на жодному (про думку).

8》 тільки док., розм. Почавши бігати, захопитися, ввійти в азарт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбігатися — розбі́гатися дієслово доконаного виду розм. розбіга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбігатися — I [роузб’ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, док. II [розб'ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. розбігатися — РОЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. – Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем, – не дала гаразд і виспатись. Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розбігатися — о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах .. Фразеологічний словник української мови
  5. розбігатися — ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (бути неоднаковим з іншими, несхожим якоюсь ознакою, рисою), РІЗНИ́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ з кимсь, чимсь; ВІДХО́ДИТИ (набувати нових ознак, рис, ставати несхожим на інших). — Док.: відійти́. Словник синонімів української мови
  6. розбігатися — Розбі́гатися, -гаюся, -гаєшся розбіга́тися, -га́юся, -га́єшся; розбі́гтися, -біжу́ся, -біжи́шся, -жа́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розбігатися — РОЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. — Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем, — не дала гаразд і виспатись. Чого ти прибігла в пасіку гвалтувати? (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. розбігатися — Розбіга́тися, -га́юся, -єшся сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка). Словник української мови Грінченка