розбігатися

о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах .. Очі розбігаються, дивлячись! (Панас Мирний); У юнаків розбігаються очі… Ще не прочитано й третини об’яв (оголошень) московських інститутів та технікумів, а вони вже губляться від розбіжності бажань… (П. Панч); — Ходім зі мною до бібліотеки. Глянеш на ті полиці — очі розбігаються (С. Журахович); Марія окинула зал. Очі розбігались, і тільки згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Тут (на ярмарку) раз у раз надбігають жваві та веселі дівчата, вже гроші у них у руці наготовлені платить крамарю, та очі розбіглись — що його в бога купити (Марко Вовчок); — У нас аж очі розбіглися. Он віз чумацький справжній... А он карета золота, у якій митрополитів київських возили (В. Нестайко). 2. по чому, поміж чого. Хто-небудь швидко, блискавично, без певної послідовності оглядає щось. Слуги нічого не казали, тільки їх очі жалібно розбігалися по наставлених на столі наїдках і напитках (І. Франко); Очі в неї (Соломії) розбігались поміж довгими рядами яток і рундуків із купами різної одежі (М. Коцюбинський); І враз їх очі розбіглися по стінах кімнати, шукаючи здобичі (Л. Первомайський); Відвідувач з солідним виглядом пройшов у кабінет лікаря, але відразу очі в нього розбіглися по всіх стінах і кутках кабінету (О. Іваненко). 3. Чийсь погляд, вигляд передає задоволення від чогось побаченного; хтось приємно вражений чимось побаченим. Дивиться мій Яків на село, аж йому очі розбігаються (Марко Вовчок); Мар’я стояла, дивилася (на Христю) — і очі її розбігалися.— От бач! От що значить — до лиця (Панас Мирний); І люди з цікавістю поглядали на ці гарненькі, доладно збудовані приміщення. Особливо розбігалися очі Канушевича (Г. Коцюба); Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше і від яких у нього тепер розбігалися очі (О. Гончар); Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (С. Чорнобривець).