розбігатися

РОЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Почати багато бігати.

– Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем, – не дала гаразд і виспатись. Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? (І. Нечуй-Левицький);

Дівчинка-восьмиліток забавляє свого трилітнього братика, котрий чогось розбігався (М. Коцюбинський).

РОЗБІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБІ́ГТИСЯ, біжу́ся, біжи́шся, док.

1. Дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в різні боки, місця (про всіх або багатьох).

Палажка кидалась до Кайдашихи й била кулаком об кулак. Вони то збігались, то розбігались, як ті півні, що кидаються один на одного (І. Нечуй-Левицький);

Вже третій день, не сходячи з машин, За ворогом ми мчали наздогін, А він, розбитий, в смертному тремтінні По селах розбігавсь, вповзав в ліси (Л. Первомайський);

Новаки сипонули врозтіч. Однак Хомі здалося, що вони розбіглися не досить прудко. – Е-е, хіба так гвардійці розходяться? Гвардійці розскакуються, як пружини! (О. Гончар);

// Бігти в різні боки, тікаючи від кого-, чого-небудь.

Од кого дівчата розбігаються, од кого шинкар ховається? Ні од кого більш, як од Тимохи Макушченка (Г. Квітка-Основ'яненко);

Гримнули постріли з усіх боків. Розбігається черга (О. Довженко);

[Орфей:] А де ж вони [товариші] тепер? Вони розбіглись, як вівці по шурхах (Леся Українка).

2. розм. Вирушаючи куди-небудь, кидати місце своєї роботи, свого проживання і т. ін. (про всіх або багатьох).

– А чому народ розбігається по містах? (О. Довженко);

– Тепер мені ясно, – потемнівши, підвівся Килигей, – чому від вас бригада розбіглась. Я сам, перший послав би такого .. к стобісячій матері (О. Гончар);

// Не бути, не жити разом (про подружжя).

Шлюбу не реєстрували. Чого – важко пояснити. Найбільше, мабуть, мама впливала. То листами, то в привітах через людей передавала: “Хай хоч не записується! Показяться, показяться та й розбіжаться!..” (О. Ковінька).

3. Швидко розходитися звідкись, від чого-небудь у різні боки.

Легкі брижі .. розбігаються [від човна] віялом ледь помітних хвиль (Ю. Смолич);

Можна кинути камінець у воду, і тоді тремтячі круги розбіжаться навколо – маленькі й більші (О. Донченко);

// Поширюватися, розповсюджуватися.

Мовби навмисне виткані вправною рукою, на всі боки розбігалися в найпримхливіших комбінаціях барв візерунки квітучого зілля (С. Добровольський);

Коли вечірньої пори на трави сідають роси і земля одходить від сонячної спеки, тоді задурливий дух конопель стелиться низиною, на весь обшир розбігаються дражливі пахощі землі (К. Гордієнко);

// Розсіюватися, ставати негустим, рідким (про туман, хмари і т. ін.).

Туман розбігається, вода синішає (Леся Українка);

Хмари від ляку розбіглися з неба, І сонце братів двох зустріч осяло (М. Коцюбинський);

// Поширюватися (про чутку).

Не раз розбігалася чутка: “зловили отамана!”, й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок).

4. Розгалужуватися в різних напрямах (про шлях, річку і т. ін.).

Від кожної хати стежки розбігалися, .. як нитки (Марко Вовчок);

// Простягатися далеко вперед у різних напрямах.

Перед ними, розбігаючись на всі боки, розлягалися поля (Панас Мирний);

Кошлатий ліс розбігся по узгір'ях (Н. Забіла);

Перед ними велично розбігся рудник, там і тут осяяний електричними ліхтарями (О. Гуреїв);

// Бути рідко розміщеним на великій території.

Вдалині розбіглись присадкуваті будиночки (О. Донченко).

5. Бігти, поступово набираючи швидкість; розганятися.

– Ххе!.. Ще не біда. Води небагато – і перестрибнути можна! – гукнув Кирило, розбігаючися, щоб перескочити ту течію (Панас Мирний);

Ладигін коротко розбігся, рвучко махнув рукою, і граната засвистіла в повітрі, упавши саме там, де треба було (Д. Ткач).

6. з чим. Бути неоднаковим з чим-небудь, відрізнятися від чогось змістом, формою і т. ін.

– Коли ваш аналіз розбігатиметься з стандартом, ви повинні знати, чому так сталося (Ю. Шовкопляс).

7. Швидко переходити з одного об'єкта на інший, не зупиняючись, не зосереджуючись на жодному (про думку).

Думки розбігались. А треба згадати щось дуже-дуже важливе... (О. Донченко).

8. тільки док., розм. Почавши бігати, захопитися, ввійти в азарт.

– Не гадай, що і з кіньми так легко даси собі раду. Полум'я мають у грудях, крізь ніздрі його видихають. Ледве й самому мені покоряються, як розбіжаться (М. Зеров);

* Образно. За мене не журіться, що я скільки сумних слів написала, то то якось перо так розбіглося, по давньому звичаю (Леся Українка).