розвержений
розве́ржений
-а, -е, ритор.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розверзнути і розверзти.
2》 у знач. прикм. Який розверзся.
3》 у знач. прикм. Розкиданий або зруйнований.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвержений — розве́ржений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розвержений — РОЗВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. до розве́рзнути і розве́рзти. * Образно. Коли в її пам'яті мимохіть ворухнулося слово “блискавиця”, вона справді побачила горобину ніч, розвержену синювато-білим сяйвом (М. Стельмах). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розвержений — РОЗВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, ритор. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розве́рзнути і розве́рзти. *Образно. Коли в її пам’яті мимохіть ворухнулося слово «блискавиця», вона справді побачила горобину ніч, розвержену синювато-білим сяйвом (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 884). Словник української мови в 11 томах