1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розвінчаний

розві́нчаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати.

|| розвінчано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвінчаний — розві́нчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвінчаний — РОЗВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розвінча́ти. Горе тобі, розвінчаний Правдою тиране! За державу тобі плата – Озеро огняне! (М. Костомаров); Художня література, якщо вона хотіла зрозуміти, відобразити свого сучасника... Словник української мови у 20 томах
  3. розвінчаний — РОЗВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розвінча́ти. Горе тобі, розвінчаний Правдою тиране! За державу тобі плата — Озеро огняне! (Кост. Словник української мови в 11 томах