1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розговорювати

розгово́рювати

-юю, -юєш і рідко розговоряти, -яю, -яєш, недок., розговорити, -ворю, -вориш, док., розм.

1》 перех. Розважати розмовою.

2》 тільки недок., неперех., рідко. Те саме, що розмовляти.

3》 перех., рідко. Відговорювати, відмовляти від чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розговорювати — розгово́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розговорювати — РОЗГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., розм. 1. кого. Розважати розмовою. Словник української мови у 20 томах
  3. розговорювати — РОЗГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., розм. 1. перех. Розважати розмовою. Словник української мови в 11 томах
  4. розговорювати — Розговорювати, -рюю, -єш сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Котл. МЧ. Ні з ким об вірі християнській розговорити. АД. І. 213. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Словник української мови Грінченка