роззявлений
роззя́влений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззявити.
2》 у знач. прикм. Відкритий, розтулений, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.).
|| Відкритий, відчинений (зазвичай широко – про ворота, двері і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззявлений — роззя́влений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- роззявлений — РОЗЗЯ́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до роззя́вити. Микита Уласович як позіхав та побачив сеє диво [відьму], та так йому рот роззявлений і зоставсь (Г. Словник української мови у 20 томах
- роззявлений — РОЗЗЯ́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззя́вити. Микита Уласович як позіхав та побачив сеє диво [відьму], та так йому рот роззявлений і зоставсь (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах