1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розлучатися

розлуча́тися

-аюся, -аєшся і рідко розлучуватися, -уюся, -уєшся, недок., розлучитися, -лучуся, -лучишся, док., з ким – чим і без додатка.

1》 Попрощавшись, іти від кого-небудь або розходитися в різні боки.

2》 Переставати бути, жити разом, бачитися, зустрічатися і т. ін. з ким-небудь.

|| Поривати ділові, дружні і т. ін. стосунки з ким-небудь; припиняти зв'язки, взаємини з кимсь.

3》 Припиняти, розривати шлюб із ким-небудь.

4》 Покидати, залишати що-небудь (перев. близьке, дороге, звичне і т. ін.).

Душа з тілом розлучається чия — хтось помирає.

5》 перен. Переставати користуватися чим-небудь.

|| Відмовлятися від чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлучатися — розлуча́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розлучатися — Розходитися; (з ким) поривати стосунки, покидати <�залишати> кого; (з жінкою) розривати шлюб; (з мрією) розставатися, прощатися. Словник синонімів Караванського
  3. розлучатися — див. прощатися Словник синонімів Вусика
  4. розлучатися — РОЗЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док., з ким – чим і без дод. 1. Попрощавшись, іти від кого-небудь або розходитися в різні боки. Дівчата розлучилися. Пріська пішла вправоруч до села. Словник української мови у 20 томах
  5. розлучатися — душа́ проща́ється (розлуча́ється) / попроща́лася (розлучи́лася) з ті́лом. Хто-небудь помирає. Панський сторож .. тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. розлучатися — ПОКИДА́ТИ кого (позбавляти кого-небудь свого товариства, своїх турбот, догляду тощо), ЗАЛИША́ТИ, ЛИШАТИ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ з ким, ІТИ́ (ЙТИ) від кого (перев. про подружжя, коханців). — Док.: поки́нути, зали́шити, лиши́ти, розлучи́тися, піти́. Словник синонімів української мови
  7. розлучатися — РОЗЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док., з ким — чим і без додатка, 1. Попрощавшись, іти від кого-небудь або розходитися в різні боки. Дівчата розлучилися. Словник української мови в 11 томах