1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розмежований

розмежо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмежувати.

|| розмежовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмежований — розмежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розмежований — РОЗМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмежува́ти. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов'янськая земля (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. розмежований — Розмежо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмежований — РОЗМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Діснр. пас. мин. ч. до розмежува́ти. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янськая земля (Шевч. Словник української мови в 11 томах