розмежовувати
розмежо́вувати
-ую, -уєш, недок., розмежувати, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Розділяти (землю, яку-небудь ділянку і т. ін.), проводячи, визначаючи, встановлюючи межі.
|| Роз'єднувати що-небудь, бути межею між чимсь.
2》 перен. Відділяти одне від одного кого-, що-небудь.
|| Відділяти, протиставляти одне одному кого-, що-небудь.
|| Визначати межі чиїх-небудь обов'язків, повноважень і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмежовувати — розмежо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмежовувати — (землю) ділити, розділяти, межувати; (А від Б) РОЗ'ЄДНУВАТИ; (науки) відмежовувати; (ідеї) відділяти, протиставляти одну одній; (обов'язки) визначати межі чого. Словник синонімів Караванського
- розмежовувати — РОЗМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. що. Розділяти (землю, яку-небудь ділянку і т. ін.), проводячи, визначаючи, встановлюючи межі. Од його [од нього] почули ми, що по тім боці Самари пани розмежовують землі (О. Словник української мови у 20 томах
- розмежовувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док. Словник синонімів української мови
- розмежовувати — Розмежо́вувати, -жо́вую, -жо́вуєш; розмежува́ти, -жу́ю, -жу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розмежовувати — РОЗМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Розділяти (землю, яку-небудь ділянку і т. ін.), проводячи, визначаючи, встановлюючи межі. Од його почули ми, що по тім боці Самари пани розмежовують землі (Стор. Словник української мови в 11 томах
- розмежовувати — Розмежовувати, -вую, -єш сов. в. розмежувати, -жую, -єш, гл. Размежевывать, размежевать. По тім боці Самари пани розмежовують землі. Стор. II. 14. Словник української мови Грінченка