розмикання
розмика́ння
-я, с.
Дія за знач. розмикати і розмикатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмикання — розмика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розмикання — РОЗМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися. Обов'язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (з наук. літ.); Вправи на місці. Словник української мови у 20 томах
- розмикання — РОЗМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися. Обов’язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 51); Вправи на місці. Словник української мови в 11 томах