1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розмикатися

розмика́тися

-ається, недок., розімкнутися, -зімкнеться, док.

Роз'єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з'єднаним.

|| Відходячи одне від одного, збільшувати інтервал, відстань між собою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмикатися — розмика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмикатися — РОЗМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗІМКНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Роз'єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з'єднаним. З останніх сил натужиться хлопець, уже пальці аж розмикаються – ось-ось випустить чересло (А. Словник української мови у 20 томах
  3. розмикатися — уста́ не розмика́ються у кого, чиї. Хто-небудь мовчить, не говорить нічого. — Оце, я щиру правду говорю.— Може, ні? Ану забожись! Бач, і уста твої не розмикаються! (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  4. розмикатися — РОЗМИКА́ТИСЯ, а́ється, нєдок., РОЗІМКНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Роз’єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з’єднаним. З останніх сил натужиться хлопець, уже пальці аж розмикаються — ось-ось випустить чересло (Головко, II, 1957, 391)... Словник української мови в 11 томах