розмикатися
РОЗМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗІМКНУ́ТИСЯ, не́ться, док.
Роз'єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з'єднаним.
З останніх сил натужиться хлопець, уже пальці аж розмикаються – ось-ось випустить чересло (А. Головко);
Стиснуті кулачки поступово розмикалися (О. Гончар);
Вона звернулася до Орядина і попросила його защіпнути їй бранзолетку на правій руці, котра в тій хвилині розімкнулася (О. Кобилянська);
Губи її здригнулись і розімкнулись (В. Козаченко);
// Відходячи одне від одного, збільшувати інтервал, відстань між собою.
Із-за рогу вийшла колона, як видно, робітники депо .. “Невже не розімкнуться, щоб пропустити!” майнула думка у Щупака (А. Головко);
Ще раз глянув офіцер на годинник і махнув рукою. Солдати розімкнулись (Є. Кравченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмикатися — розмика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмикатися — -ається, недок., розімкнутися, -зімкнеться, док. Роз'єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з'єднаним. || Відходячи одне від одного, збільшувати інтервал, відстань між собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмикатися — уста́ не розмика́ються у кого, чиї. Хто-небудь мовчить, не говорить нічого. — Оце, я щиру правду говорю.— Може, ні? Ану забожись! Бач, і уста твої не розмикаються! (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
- розмикатися — РОЗМИКА́ТИСЯ, а́ється, нєдок., РОЗІМКНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Роз’єднуватися, переставати бути зімкнутим, стуленим, з’єднаним. З останніх сил натужиться хлопець, уже пальці аж розмикаються — ось-ось випустить чересло (Головко, II, 1957, 391)... Словник української мови в 11 томах