розморений
розмо́рений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розморити.
2》 у знач. прикм. Який розморився, відчув фізичну втому, млявість, сонливість; втомлений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розморений — розмо́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (О. Полторацький); Дядько дрімав, розморений спекою (Ю. Мушкетик); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (Полт., Повість.., 1960, 467); *Образно. Сонце заливало золотим промінням розморену, огорнуту туманом ріку (Ю. Словник української мови в 11 томах