розморений

розмо́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розморити.

2》 у знач. прикм. Який розморився, відчув фізичну втому, млявість, сонливість; втомлений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розморений — розмо́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (О. Полторацький); Дядько дрімав, розморений спекою (Ю. Мушкетик); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. розморений — РОЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмори́ти. Усі обернулися. Крилов, мабуть, розморений спогадами про ситну їжу, заснув (Полт., Повість.., 1960, 467); *Образно. Сонце заливало золотим промінням розморену, огорнуту туманом ріку (Ю. Словник української мови в 11 томах