1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розмітка

розмі́тка

-и, ж.

1》 Дія за знач. розмітити, розмічати.

2》 Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування.

Дорожня розмітка — лінії, написи та ін. позначення на проїзній частині доріг, бордюрах, признач. для інформування учасників дорожнього руху та встановлення порядку їхніх дій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмітка — розмі́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розмітка — РОЗМІ́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв'язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розмітка — РОЗМІ́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв’язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (Гурток «Умілі руки.. Словник української мови в 11 томах