розноситися

розно́ситися

-ться, недок., рознестися, -есеться, док.

1》 Переносячись, поширюватися де-небудь.

|| розм. Ставати широко відомим (про чутки, поголоски, новини і т. ін.).

2》 Заповнювати собою навколишній простір (про звуки, запахи).

3》 розм. Зникати, розсіюючись у навколишньому просторі.

4》 тільки недок. Пас. до розносити 1-6).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розноситися — розно́ситися дієслово недоконаного виду поширюватися розноси́тися 1 дієслово доконаного виду стати непридатним розноси́тися 2 дієслово доконаного виду почати надмірно захоплюватися чимсь розм. Орфографічний словник української мови
розноситися — РОЗНОСИ́ТИСЯ¹ див. розно́шуватися. РОЗНОСИ́ТИСЯ², ошу́ся, о́сишся, док., розм. Почати надмірно захоплюватися ким-, чим-небудь; почати приділяти занадто багато уваги комусь або чомусь. – Я тебе в холодну закину!.. – Годі! – відказав Зінько. Словник української мови у 20 томах
розноситися — носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться (Наталя) з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Фразеологічний словник української мови
розноситися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
розноситися — Розноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся, -сяться розно́ситися, -но́шуся, -но́сишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розноситися — РОЗНО́СИТИСЯ, ться, недок., РОЗНЕСТИ́СЯ, есе́ться, док. 1. Переносячись, поширюватися де-небудь. Кров, рухаючись по капілярах, електризується й нагрівається. Тепло, яке виникає при цьому, розноситься по всьому організму (Знання.., 1, 1969, 21); *Образно. Словник української мови в 11 томах