розпанахувати

розпана́хувати

-ую, -уєш, недок., розпанахати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Різким рухом, з силою рвати на частини, шматки що-небудь; розривати, роздирати.

|| безос.

|| Ранити, розрізаючи, розсікаючи або розриваючи чим-небудь гострим або колючим.

|| Убивати чим-небудь гострим або колючим.

2》 Різким рухом розчиняти, розкривати що-небудь на обидва боки. Розпанахати вікно.

|| Різким рухом розстібати одяг.

3》 перен. Раптово порушувати (тишу, спокій).

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпанахувати — розпана́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпанахувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  3. розпанахувати — РОЗПАНА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. РОЗПАНА́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм. 1. що. Різким рухом, з силою рвати що-небудь; розривати, роздирати. [Роман:] Іди-бо! Зашиєш мені сорочку, геть розпанахав рукав, а мати десь пішли (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розпанахувати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпанахувати — РОЗПАНА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАНА́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Різким рухом, з силою рвати на частини, шматки що-небудь; розривати, роздирати. [Роман:] Іди-бо! Зашиєш мені сорочку, геть розпанахав рукав, а мати десь пішли (К. Словник української мови в 11 томах