розрізка

Значення в інших словниках

1. розрізка — ро́зрізка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. розрізка — РО́ЗРІЗКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що ро́зріз 2. Одягнувши додаткові рукава на руки, жінка просовувала їх у подовжні розрізки кунтушового фальшивого рукава (О. Словник української мови у 20 томах
3. розрізка — РО́ЗРІЗКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3. 2. заст. Поділ землі, якоїсь території, встановлювання меж. Дожидаємо розрізки, та ще й досі нема (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
4. розрізка — Розрізка, -ки ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у. Словник української мови Грінченка