розсікати
розсіка́ти
-аю, -аєш, недок., розсікти, -ічу, -ічеш, док., перех.
1》 Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки.
|| перен. Швидким, різким рухом наче розділяти, розрізати (повітря, воду, хвилі і т. ін.).
|| перен. Різким, пронизливим криком, звуком ніби розтинати (повітря, тишу і т. ін.).
|| перен. Несподівано освітлювати темряву, пітьму і т. ін.
2》 Сильно ранити, зробивши розріз на тілі.
3》 Переділяти на частини.
|| Здійснюючи прорив, розчленяти, роз'єднувати армію, фронт і т. ін.
|| Проходити, пролягати, перетинаючи поверхню чого-небудь.
|| З'являтися на шкірі обличчя (про зморшки, шрами).
4》 розм. Ганяти на мотоциклі або автомобілі вулицями міста, порушуючи правила дорожнього руху.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсікати — розсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсікати — див. різати; рубати Словник синонімів Вусика
- розсікати — РОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., що. 1. Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки. Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (С. Словник української мови у 20 томах
- розсікати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- розсікати — Розсіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсікати — РОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки. Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах