розсікати

Значення в інших словниках

1. розсікати — розсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розсікати — -аю, -аєш, недок., розсікти, -ічу, -ічеш, док., перех. 1》 Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки. || перен. Швидким, різким рухом наче розділяти, розрізати (повітря, воду, хвилі і т. ін.). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсікати — РОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., що. 1. Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки. Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (С. Словник української мови у 20 томах
4. розсікати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
5. розсікати — Розсіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розсікати — РОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Чимсь гострим розділяти, розрубувати або розрізати що-небудь на шматки. Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах