1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розсіченість

розсі́ченість

-ності, ж.

Властивість, зовнішня ознака чого-небудь розсіченого, переділеного на частини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсіченість — розсі́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розсіченість — РОЗСІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість, зовнішня ознака чого-небудь розсіченого, поділеного на частини. Розсіченість листка [картоплі] є важливою сортовою ознакою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розсіченість — РОЗСІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість, зовнішня ознака чого-небудь розсіченого, поділеного на частини. Розсіченість листка [картоплі] є важливою сортовою ознакою (Картопля, 1957, 182)... Словник української мови в 11 томах