розтовчений
розто́вчений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкти 1), 2).
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтовчений — розто́вчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розтовчений — РОЗТО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкти́ 1, 2. Бруньки липи, розтовчені на тісто, вживають як пом'якшувальний засіб на нариви (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- розтовчений — Розто́вчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розтовчений — РОЗТО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкти́ 1, 2. Бруньки липи, розтовчені на тісто, вживають як пом’якшувальний засіб на нариви (Лікар. рослини.. Словник української мови в 11 томах