розтовчений

розто́вчений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкти 1), 2).

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтовчений — розто́вчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтовчений — РОЗТО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкти́ 1, 2. Бруньки липи, розтовчені на тісто, вживають як пом'якшувальний засіб на нариви (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розтовчений — Розто́вчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтовчений — РОЗТО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкти́ 1, 2. Бруньки липи, розтовчені на тісто, вживають як пом’якшувальний засіб на нариви (Лікар. рослини.. Словник української мови в 11 томах